Новости

Асфальт – матеріал, призначений для будівництва дороги. Його отримують природним шляхом або із сумішей бітумів, виробничих нафтових переробних робіт із додаванням невеликих частин мінеральних компонентів. Асфальтовий склад має смоляний відтінок. Структура речовин в’язка, що дозволяє швидко і зручно укласти його на поверхню, де планується будівництво дороги.

Сфера застосування асфальту

Даний будівельний матеріал використовується у якості в’яжучої речовини для ремонту та монтажу дорожнього покриття. Окрім цього, асфальт актуальний у підготовці замазочних матеріалів та клеїв, які застосовуються в будівельних цілях для різних конструкцій. Він присутній у складі електроізоляційних компонентів, руберойду, черепиці, виготовленої на бітумі, пергаміну та інших речовин.

Не дивлячись на те, що асфальтовий склад широко застосовується у багатьох сучасних сферах, основним його функціональним призначенням залишається сфера будівельних робіт, покриття аеродромів, автомобільних трас, тротуарних та пішохідних зон, ділянок комерційного та приватного призначення.

Методи виготовлення асфальта

В залежності від характеристики, дорожній асфальт виробляється за стандартними етапами:

1. Підготовка компонентів, які входять до складу основної речовини. Спеціальна техніка вимірює мінеральні компоненти, розділяючи їх за фракцією. Після цього проводиться сушка, нагрів і подача в змішувач.
2. Підготовка бітуму відбувається так: підігрітий до певної температурної норми в спеціальній установці бітум постійно розміщується, що дозволяє отримати окрему масову складову. При даному процесі надлишки вологи із суміші виходять, після чого готовий бітум розподіляється в змішувач і котли.
3. Змішування готового піску або щебня з мінеральним порошком і розмитим бітумом.
4. Готова суміш для укладки асфальту розміщується на самоскиди, які відправляються на об’єкт. Якщо немає необхідності відправляти речовину на будівельну площадку, її для подальшого зберігання попередньо охолоджують та вивозять на спеціалізовані склади.

Класифікація асфальту

За способами отримання даного складу він може бути природним та штучним:

1. Природний асфальт – це речовина твердої структури, що отримується в результаті важких природних процесів, які утворюються в продуктах нафтової переробки. Матеріал природного походження на більш ніж 80% складається з вуглецю, решта частина – водень, азот, кисень, сіра. В цілому асфальтовий матеріал отримується проміжним станом за допомогою перетворення нафти в бітум м’якої структури. Як правило, його місцями добичі є області неглибоких нафтових залежів.
2. Штучний асфальт – це чорна смоляна речовина, яке отримується штучним способом в процесі переробки нафти. Виготовлення штучного складу відбувається наступним чином: при перегонці нафти виділяються важкі фракції мазуту, парафіну та бітуми, які в подальшому змішують та отримують будівельний продукт, який називають асфальтом. Застосовується такий склад у дорожньому будівництві.

За типом речовин та способами укладання його можна розкласти на три групи:

• Гарячі суміші, в основі яких більша частина в’язкого бітуму, отримуються в температурних нормах від 120 С.
• Теплі суміші, де переважною складовою є малов’язкий бітум, виробляється в нормах від 40 до 80 С.
• Холодні суміші з основним компонентом рідкого бітуму можна укладати в холодну пору року, коли температура навколишнього середовища не опускається нижче -5 С.

Крім того, матеріал розділяють на групи за структурою:

1. Щільний. У складі такого асфальту присутня мілкий щебінь. Його застосовують для укладання верхніх шарів дорожніх покриттів. Якщо фракція щебня складає менше 5 мм, він вважається мілкозернистим, тому готове асфальтове покриття буде витримувати невеликі навантаження. Це стосується зон відпочинку, пішохідних тротуарів. Для будівництва верхнього шарів автодоріг використовують щебінь більш крупної фракції – від 5 до 15 мм.
2. Пористий. Враховуючи, що асфальтова дорога будується з кількох шарі, одним з них є пористий асфальт, який укладається в нижній частині. У їх складі бітуму в кілька разів менше, ніж у попередній групі.
3. Високопористий. Оптимальний варіант для будівництва автомобільних доріг, які повинні витримувати силові навантаження. Для виробництва такого матеріалу використовується щебінь більш крупних розмірів. Це дозволяє забезпечити високу водонепроникність і дренаж вологи. Фракція щебня від 15 до 40 мм істотно знижує вдавлювання у верхні шари грунта, а це виключає вимивання асфальту.

Особливості впливу зміни температури асфальту на результат його ущільнення

Якісне ущільнення асфальту є однією з основних умов тривалої та комфортної експлуатації готового дорожнього покриття. Допущені помилки та застосування неправильних пропорцій компонентів призводять до появи тріщин, деформацій та ям уже найближчим часом. Однією з найпоширеніших помилок є саме недотримання потрібної температури суміші на момент проведення асфальтування доріг чи майданчиків. Це зумовлено залежністю ступеня ущільнення готового полотна асфальту від того, якої температури буде матеріал. На початку робіт вона має бути в діапазоні 100-145°C, ущільнювати шар асфальту віброплитами та катками потрібно відразу після укладання, при цьому температура полотна має зберігатися не нижче 100°C, оскільки саме в таких умовах майстри можуть забезпечити необхідний ступінь ущільнення полотна.

Якщо в процесі асфальтування застосовують суміш, що на 50% складається з щебню, то нормальною температурою для укладання суміші вважається 150°C. Недопустимим вважається проведення дорожньо-будівельних робіт, зокрема ущільнення шару асфальту, якщо його температура близько 70-80°C. Винятком можуть бути лише роботи з застосуванням спеціального активованого мінерального порошку або ж ПАР (поверхнево активні речовини).

Етапи якісного укладання асфальту на дорогах, майданчиках, парковках та інших об’єктах

Обираючи компанію підрядників, які проводитимуть асфальтування дороги, двору, під’їзду чи іншого типу території, варто орієнтуватися не лише на запропоновану ціну робіт і наявність всієї необхідної техніки, а й на якість матеріалів, що будуть застосовуватися в процесі, а також ретельність дотримання фахівцями  усіх технологічних норм і вимог самого процесу, наприклад:

• у підготовці основи для подальшого укладання асфальту важливо забезпечити її чистоту, рівність та додаткове зміцнення (якщо це необхідно, враховуючи очікувані транспортні навантаження на ділянку);
• на етап змішування асфальтної суміші для подальшого укладання вкрай важливо дотримуватися конкретних пропорцій складових, щоб її технічні та експлуатаційні характеристики відповідали вимогам запланованого проєкту;
• при транспортуванні суміші безпосередньо до місця робіт використовують спеціальний транспорт, в якому виключено ризик передчасного охолодження асфальту (до моменту його укладання і якісного ущільнення);
• максимально рівномірне укладання асфальту в підготовлену основу забезпечують спеціальні асфальтоукладальники (асфальтоукладачі), при цьому обов’язково враховують товщину шару та кут нахилу;
• на етапі ущільнення завдання майстрів заключається в уникненні можливих повітряних кишень всередині шарів, а також максимально якісному зчепленні суміші з основою дороги, для чого використовують віброплити та катки певного розміру і навантаження, а також слідкують за правильністю технології ущільнення (зазвичай вимагається ущільнення від краю до центру ділянки з обов’язковим утрамбовуванням швів та по декілька повторів процесу);
• на момент охолодження укладеного та ущільненого асфальту важливо дати йому застигнути та стати твердим, як правило, експлуатувати дорогу можна вже через кілька годин після завершення всіх дорожньо-будівельних або ж ремонтних робіт.

Фінішною обробкою вважають саме нанесення маркувань на дорожнє полотно, відновлення дорожніх знаків та проведення оздоблювальних робіт. Саме тому так важливо доручати асфальтування виключно перевіреним майстрам та компаніям з перевіреною репутацією. Адже якісне асфальтування це не лише довговічність комфортної експлуатації покриття, а й максимальна безпека кожного з учасників руху.

Перелік ознак якісного та правильного асфальтування

Про те, що асфальтування доріг або ж інших типів ділянок проведене максимально якісно та з дотриманням технологічних вимог, свідчить:

• ідеальна рівність заасфальтованої площини без вм’ятин та деформованих хвиль (це основне правило комфорту та безпеки пересування, як для водіїв, так і пішоходів);
• відсутність тріщин та розривів, а також швів та помітних з’єднань між сусідніми полотнами;
• дотримання вимог рівномірного ущільнення шару асфальту за допомогою відповідної спецтехніки та дотримання температурного режиму застосованої суміші;
• правильно підібрана товщина шарів та концентрація кожного з складників асфальтної суміші відповідно технічних і експлуатаційних вимог проєкту;
• ретельне дотримання вимог щодо профілю та нахилу (зокрема це актуально для забезпечення відтоку вода з поверхні, уникнення її накопичення та проникнення всередину);
• застосування виключно якісних складових для формування суміші та справної техніки, особливо на етапі забезпечення певної товщини та рівномірності укладання або ж ущільнення асфальту;
• чітке та рівне обмеження асфальтованої території бордюрами чи тротуарами (без зламів чи розривів).

При наявності перерахованих ознак можна розраховувати на якісний результат у вигляді тривалої та безпечної експлуатації заасфальтованої ділянки, враховуючи підвищене транспортне навантаження, особливість кліматичних умов та вплив будь-яких інших зовнішніх факторів.

Різниця між асфальтом і асфальтобетоном

Існує помилкова думка, що асфальт и асфальтобетон – це одне і те ж саме. У дійсності, обидва склади мають достатньо подібні властивості і застосовуються в однакових сферах, однак асфальтобетон – це модифікація традиційного асфальтного матеріалу.

У складі асфальтобетону входять суміші бітумів, звичайний асфальт, інертні речовини. Останні, в свою чергу, надають готовому матеріалу більшої щільності, твердості і стійкості до атмосферних і механічних впливів.

Крім цього, між двома матеріалами існує відмінність у способі укладання та спеціальному обладнанні, яке необхідне в ремонті та будівництві доріг.